Зима — період соціальної ізоляції: як підтримати комунікацію та зберегти здоров’я психіки

Життя в помірних і полярних зонах змусило людей пристосовуватися до холоду й темряви зими, та все ж сезонні цикли значною мірою впливають на нашу психіку та самопочуття.

Для наших предків зима означала дефіцит їжі, ускладнені подорожі та скорочення денної активності. Соціальне життя переводилося в приміщення, організовувалося навколо менших груп, спільної праці та взаємної залежності.

Та хоча сучасні суспільства подолали багато матеріальних труднощів зими, сезонність продовжує значною мірою впливати на нашу поведінку та благополуччя. Численні дослідження показують, що нижчі температури, більша кількість опадів і коротші періоди сонячного світла асоціюються з підвищеною втомою, стресом, самотністю, нижчою задоволеністю життям та гіршою самооцінкою здоровʼя.

Тому цілком логічно, що взимку ми частіше відчуваємо депресивні симптоми, втому та самотність порівняно з весною чи літом.

Дослідження, що порівнювали рівні соціальної ізоляції в різних регіонах під час холодної погоди, виявили відмінності в тому, як різні спільноти реагують на холод: ті, хто обирає більше часу проводити в приміщенні протягом дня, переживають більш виражену соціальну ізоляцію.

Дослідження також свідчать, що наші особистісні риси формують стійкість до погодних змін. Середовище — не вирок, якщо ми знаємо, як із ним впоратися.

Практичні поради: як залишатися взимку «на звʼязку»

• Хоча зима може зменшити випадкові соціальні контакти, звʼязок можна підтримувати через прості форми взаємодії.
• Регулярна участь в групових активностях — зустрічах книжкового клубу, заняттях фітнесом, майстер-класах, гуртках тощо.
• Дистанційне спілкування онлайн з родиною чи друзями — до таких контактів варто поставитися як до фіксованих зобовʼязань, а не опціональних планів.
• Інтеграція соціальних контактів у щоденні справи: прогулянки, походи за покупками, вправи чи кава разом із приятелями.
• Участь у волонтерстві забезпечує регулярний контакт і відчуття мети.