Що таке дефіцит феритину і що з ним робити

Останнім часом феритин став "зіркою" серед аналізів. Його масово здають у складі самопризначених чекапів, обговорюють у соцмережах і намагаються підняти до "ідеалу". Але про що насправді цей показник і чи справді він такий простий?

 

Щоб відповісти на це питання "Рубрика" звернулася по допомогу до фахівців. У нашому матеріалі сімейна лікарка Віолетта Канівець та гематологиня і онкологиня Наталія Артьомова пояснюють, що таке феритин, якими мають бути його показники іі чому це не просто ще один аналіз "на залізо".

 

Що таке гемоглобін і феритин

 

Залізо — один із ключових мікроелементів нашого організму. Коли заліза бракує, спочатку виснажуються його запаси, а згодом може розвинутися залізодефіцитна анемія — стан, що супроводжується кисневим голодуванням тканин.

 

Нормальний гемоглобін (цей показник входить у загальний аналіз крові) не завжди означає, що з організмом усе гаразд. Людина може відчувати втому, слабкість, мати ускладненедихання, випадіння волосся. У таких випадках лікарі часто радять перевірити ще один показник — феритин.

 

Важливо розуміти: феритин і залізо це не одне й те саме. Феритин є внутрішньоклітинним білком, який виконує функцію «сховища» для зайвих молекул заліза і відображає обсяг його запасів в організмі, насамперед у печінці, селезінці та кістковому мозку. Коли заліза бракує, організм починає використовувати ці резерви, фактично "розпаковує" феритин.

 

"Саме з цього резерву організм бере ресурси для вироблення гемоглобіну, відновлення тканин, роботи мозку та м'язів. Феритин показує запаси заліза, а не лише його наявність у крові, тобто дозволяє виявити дефіцит ще до розвитку анемії", — говорить сімейна лікарка Віолетта Канівець.

 

Феритин може бути низьким, навіть якщо гемоглобін нормальний. Це називається латентний дефіцит заліза. Тобто організм уже витрачає запаси, і вже фактично працює в режимі економії.

 

Чому виникає дефіцит

 

Найчастіші причини — це або втрата заліза, або проблеми з його засвоєнням.

 

У жінок феритин природно знижується через менструації (після менопаузи рівень підвищується). У чоловіків його падіння частіше сигналізує про проблеми, наприклад, приховані кровотечі в шлунково-кишковому тракті або порушення всмоктування. Також на рівень впливають інтенсивні фізичні навантаження, особливості харчування (нестача м'яса, риби, вегетаріанство) та хронічні захворювання. Лікарка додає: кава і чай не "вимивають" залізо, але погіршують його всмоктування, якщо пити їх разом із їжею.

 

Як проявляється дефіцит заліза

Дефіцит заліза може відчуватися як втома, але список симптомів значно ширший:

 

• постійна слабкість;
• зниження концентрації;
• ламкість нігтів, проблеми з волоссям, сухість шкіри;
• задишка і серцебиття;
• дратівливість;
• запаморочення;
• холодні кінцівки;
• тріщини в куточках рота;
• дивні харчові потяги, наприклад, до льоду, землі чи крейди.

 

"Так, випадіння волосся може бути одним із проявів, — говорить Віолетта Канівець, — але лише за симптомами діагноз не ставиться".

 

Лабораторні норми виглядають так:

 

• жінки 18-49 років — від 13 до 150 нг/мл;
• жінки після менопаузи — від 13 до 200 нг/мл;
• чоловіки — 30–300 нг/мл.

 

Водночас, за словами лікарки, ці цифри — лише орієнтир. А "норма" не завжди означає "оптимум".

 

У практиці:

 

• менше 30 — це дефіцит;
• 30–50 — низькі запаси;
• 50–100 — умовно комфортний рівень.

 

Коли варто перевірити феритин

 

Лікарка сімейної медицини Віолетта Канівець зауважує, феритин — важливий показник, але не універсальна відповідь на всі питання. Контроль феритину фахівчиня допускає у межах щорічного чекапу. Про всяк випадок здавати "на феритин" не потрібно, але є ситуації, коли це дійсно необхідно:

 

• якщо є симптоми;
• при рясних менструаціях;
• вагітним, тим, хто планує вагітність або після пологів;
• людям із хронічними захворюваннями, зокрема шлунково-кишкового тракту;
• пацієнтам з хронічними крововтратами або на гемодіалізі.

 

Також у групі ризику:

 

• дівчата-підлітки в період активного росту;
• донори крові;
• люди, що тривалий час практикують веганство/вегетаріанство;
• люди, які довго приймають препарати цинку, магнію, ацетилсаліцилову кислоту, протизапальні чи противиразкові засоби.

 

І важливо: одного феритину недостатньо: "Його потрібно оцінювати разом із загальним аналізом крові, сироватковим залізом, трансферином і С-реактивним білком", — додає Віолетта Канівець.

 

Магічної формули не існує

 

Лікарка-гематологиня Наталія Артьомова наголошує: розглядати показник феритину  ізольовано, без урахування контексту, зокрема наявності або відсутності інфекцій, супутніх захворювань та інших показників обміну заліза, буде помилкою. Так само, як і зводити все до простих інтерпретацій на кшталт "якщо феритин у нормі, значить усе добре".

 

"Не слід забувати, що водночас феритин є білком гострої фази. Тобто його рівень також може збільшуватись у відповідь на запальний процес, інфекцію, тканинне ушкодження чи неопластичні процеси, абсолютно незалежно від вмісту заліза в організмі. Саме ця подвійна природа поєднання метаболічного маркера і маркера запалення робить його інтерпретацію клінічно складною", — говорить гематологиня.

 

Фахівчиня продовжує: низький рівень феритину (<30 нг/мл) дійсно є надійним показником дефіциту заліза, це підтверджено клінічними рекомендаціями, однак "нормальний" або навіть підвищений феритин не виключає дефіцит, особливо у пацієнтів із хронічним запаленням, інфекціями, онкологічними чи аутоімунними захворюваннями. У цих випадках феритин підвищується як білок гострої фази запалення, маскуючи реальний дефіцит заліза.

 

Інша крайність — надмірне клінічне значення "оптимальних" рівнів без урахування контексту. Твердження про універсальні "ідеальні" рівні феритину (наприклад, >70 або >100 нг/мл для всіх пацієнтів) не мають достатнього доказового підґрунтя. Цільові значення залежать від клінічної ситуації: у здорових осіб вони одні, у пацієнтів із хронічними захворюваннями — зовсім інші.

 

В соціальних мережах деякі блогери поширюють думку щодо наявності магічної формули розрахунку ідеального феритину. Але, як зазначає Наталія Артьомова, ідея "ідеального феритину, розрахованого від маси тіла" — типовий приклад спрощення, яке виникло на стику популярної медицини, нутриціології та блогерської інтерпретації лабораторних показників. Ця "проста формула" походить із некоректного розуміння фізіології обміну заліза в організмі.

 

"Загальний вміст цього мікроелемента лиш частково корелює з масою тіла, але потреба в залізі може змінюватися залежно від маси, статі, фізіологічного стану. Потрібне розуміння, що феритин — це не пряма кількість заліза на кг маси тіла, а динамічний маркер запасів, який залежить від багатьох факторів: здатність печінки синтезувати білок, наявність чи відсутність патологічних процесів в організмі, метаболічного статусу тощо", — розповідає лікарка.

 

У соцмережах, звичайно, це виглядає привабливо: "вага = норма феритину" (або подібні варіації), проте це тільки створює ілюзію контролю. Жодні клінічні настанови, включно з рекомендаціями World Health Organization чи European Hematology Association, не використовують і не визнають подібних підходів.

 

Гематологиня Наталія Артьомова підкреслює: коректна оцінка феритину можлива лише в комплексі. Мінімальний набір для інтерпретації включає одразу декілька показників і визначати їх — робота лікаря. Діагностичні панелі дозволяють  гематологам відрізнити абсолютний дефіцит заліза від функціонального дефіциту або анемії хронічного захворювання. Також не забуваємо про клінічні ознаки. Симптоми дефіциту заліза можуть з'являтися ще до розвитку лабораторних змін, і саме на цьому етапі феритин має найбільшу діагностичну цінність.

 

"Феритин — це маркер, який працює лише в системі координат «клініка — лабораторія — конкретна ситуація у конкретного пацієнта». Тому будь-яке спрощення буде становити ризик або пропустити захворювання, або лікувати цифру (лікарі говорять «лікувати аналізи»), а не пацієнта", — підсумовує гематологиня.

 

Підвищити феритин: що точно спрацює

 

Необхідні елементи наш організм отримує насамперед через їжу. Збалансований раціон дозволяє покрити добову потребу у залізі — приблизно 10-20 мг. Найбільше заліза міститься у печінці, червоному м'ясі, морепродуктах (устриці, сардини, скумбрія, мідії), а також у гречці, бобових (сочевиця, нут), гарбузовому насінні, чорному шоколаді, зелені та листових овочах, зокрема шпинаті.

 

"У певних випадках підняти феритин тільки дієтою складно, — зазначає Віолетта Канівець. — Якщо рівень нижче 30 і є симптоми, лікар може призначити препарати заліза. Перші зміни зазвичай з'являються через 3-4 тижні, а відновлення запасів займає 2-3 місяці або довше".

 

Іноді пацієнти самі починають приймати залізо, щоб "підняти показники". Але це, як попереджає фахівчиня, не найкраще рішення. Насправді це може бути небезпечно: є ризик передозування, проблем із шлунково-кишковим трактом і, що найважливіше, пропуску серйозної причини дефіциту, наприклад, хронічної крововтрати чи онкопроцесу.

 

Важливо також розуміти, що БАДи це не ліки. Лікарські засоби проходять контроль якості, містять чітко визначену дозу елементарного заліза і застосовуються відповідно до клінічних рекомендацій. Призначаючи їх, лікар розуміє, скільки саме заліза отримує пацієнт. Так само чіткі покази має і внутрішньовенне залізо й не використовується "за бажанням пацієнта".

 

Віолетта Канівець ділиться, у її практиці дуже часто пацієнти приходять з уже готовим аналізом і запитом "підняти феритин". Найчастіше "лікують" показники без симптомів або пропускають справжню причину дефіциту. До прикладу, одна з пацієнток довго приймала залізо, але феритин не зростав. Комплексне обстеження виявило проблему зі шлунком. Після лікування показники нормалізувались.

 

Як правильно приймати препарати заліза

 

Лікарі попереджають:

 

• залізо краще всмоктується, якщо додатково пити вітамін С;
• для кращого засвоєння заліза також потрібен білок, який утворює сам феритин, трансферин (білок, що переносить залізо) та гемоглобін.

 

З чим не варто поєднувати залізо:

 

• молоко, сир і кефір — кальцій блокує всмоктування;
• висівки й цілозернові — фітати знижують засвоєння заліза;
• антациди — медичні препарати, що нейтралізують кислотність шлункового соку — погіршують всмоктування заліза;
• препарати кальцію, магнію і цинку — ці мінерали "конкурують" із залізом за "вхід" у клітину. Тому препарати краще розводити в часі й приймати у різні проміжки дня;
• чай і кава через таніни, які є у цих напоях, також знижують засвоєння заліза.