Ставка зменшена на 1% -- з 14% до 13%. На зниженні офіційної ставки НБУ ще на початку березня наполягав Кабмін. Мовляв, це дозволить здешевити кредити для економіки, пише газета "Експрес".
Але чи варто бізнесу чекати дешевих кредитів?
-- Якщо облікову ставку центробанку розглядати відірвано від наших реалій, то, звичайно, її зниження для економіки це -- дуже корисна річ, -- коментує Олексій Кущ, радник президента Асоціації українських банків. -- Коли необхідно насичувати економіку грошима, давати їй поштовх до зростання, потрібно знижувати процентну ставку і збільшувати кредитування. Але це працює в тих країнах, де ефективно діє центральний банк і де його облікова ставка справді є важелем регулювання економічного зростання. Завдяки цьому можна або прискорювати, або пригальмовувати економічне зростання залежно від стратегії, яку держава реалізовує.
В Україні, на жаль, облікова ставка впливає сьогодні виключно на міжбанківський ринок кредитів, тобто на вартість позик, що їх банки надають одні одним, або на вартість операцій, які вони проводять з НБУ. Якщо знижується облікова ставка, це означає, що банки можуть отримувати дешевше рефінансування в НБУ і ставки за депозитиними сертифікатами Нацбанку, які він продає комерційним банкам, знижуватимуться. Також ставки міжбанківського кредитування, тобто кредитування банками одних одних, теж будуть дешевими. Для банків зниження ставки -- це добре.
-- А для бізнесу, економіки?
-- Облікова ставка НБУ майже не впливає на вартість кредитів, які дають для розвитку економіки. Якщо дивитися на динаміку середньої вартості гривневих довгострокових позик, ми побачимо, що протягом минулого року облікова ставка знижувалася шість разів. Це було досить суттєве зменшення. Але за цей же час довгострокові кредити у гривні, яких зараз власне і потребує найбільше економіка, знизилися лише з 29 до 26% річних. Це означає, що НБУ нині абсолютно ізолював себе від економіки, проблем економічного зростання, промислової політики, структурних реформ. Регулятор зосередився на суто технічних питаннях, як-от регулювання показника інфляції. Це як королівство всередині країни. В осередку між банками й НБУ ніби все добре, а економіка відчуває фінансовий голод.
-- І що робити? За два останні роки облікова ставка знизилася з 30 до 13%, але дешевих кредитів нема.
-- Вихід простий. Для того, щоб облікова ставка стала дієвою, необхідно змінити на 180 градусів політику Нацбанку. Він має почати перейматися проблемами економіки, спільно з урядом брати участь у структурних реформах, переглядати програми й відкривати канали по яких кошти підуть у реальний сектор економіки. Коли кошти йтимуть в економіку, тоді дійсно облікова ставка буде важелем впливу економічного зростання. І при її зниженні всі (і підприємства, і населення) будуть розуміти, що через два місяці кредитні ставки у комерційних банках знизяться.
-- Якщо НБУ надаватиме банкам рефінансування під 13%, то вони мали би кредитувати бізнес хоча б під 15 -- 16%, а не під 25 -- 26%?
-- Комерційні банки нині й не кредитують нікого. По-перше, система ризиків не дозволяє їм це робити. Вона стримує не тільки кредитування, але й інвестування. Це, перш за все, девальваційні та інфляційні очікування та ризик неповернення кредитів.
Якщо банк очікує, наприклад, 10 -- 15% падіння гривні протягом найближчого року, то, звичайно, видаючи кредит у гривні, він закладатиме ті 10 -- 15% як девальваційні очікування. Тому й виходить, що реально кредит на рік можна отримати під 25 -- 30%. Але й це нелегко зробити. Щоб знижувати процентні ставки, слід не тільки зменшувати облікову ставку НБУ, але й інфляційні та девальваційні очікування, ризики в економіці.
-- А девальваційні очікування сьогодні дуже високі?
-- Так. На мою думку, цьому сприяє й плаваючий курс гривні. У нас бівалютна економіка, прив'язана до долара через вартість енергоносіїв, імпорту, в тому числі й технологічного. Якщо НБУ не змінить політику хоча би до фіксованого курсового коридору (в межах 5%), девальваціній очікування не падатимуть.
Леся ЯСИНЧУК