Висилка грузинського посла – цілком логічний крок. У Міхеіла Саакашвілі в Україні є свої фанати і свої недоброзичливці, але він громадянин України, і ми маємо його захищати. Принцип "ми своїх не кидаємо" має працювати для всіх, на те він і принцип. Немає нічого важливішого за людське життя, але з Грузією в нас є значно ширший контекст. Наприклад, санкції до грузинської авіакомпанії, яка тепер літає в РФ на регулярній основі. Тобто, крім недружніх дій до громадянина України, маємо недружні дії стосовно нас, причому Грузія під час війни не просто уникає санкцій, вона пожвавлює відносини в ключових сферах з РФ.
Я завжди дуже хотів побачити грузинський прапор поряд з нашим перед штаб-квартирами ЄС та НАТО у Брюсселі, але сьогоднішня Грузія має інші цінності
Більше того, в Грузію іде потік російських грошей, і є підстави вважати, що через неї намагаються обійти санкції – від автівок до нафтопродуктів. Все це ставить для Грузії одне, але фундаментальне питання – частиною чого вона є або, точніше, прагне стати: Заходу чи "і нашим, і вашим"? Я завжди дуже хотів побачити грузинський прапор поряд з нашим перед штаб-квартирами ЄС та НАТО у Брюсселі. В мене є велика симпатія до грузинського народу, але сьогоднішня Грузія на це не заслуговує. Вона навіть не декларує інші, відмінні від наших, цінності – вона їх не має. І це дуже сумно. Колись Грузія неодмінно потребуватиме друзів і союзників і, озирнувшись, їх не знайде – не знаю, чи буде це трагедією для сьогоднішнього грузинського керівництва, а для Грузії 100%.