Після 24 лютого 2022 року чимало українців почало відмовлятися від російської мови та всього, що може пов'язувати їх з ворогом. Зокрема, 62% краян повністю відхрестилися від російськомовного контенту.
78% наших земляків під час повномасштабної війни зрозуміли, що є різниця, якою мовою сприймати інформацію. У 22% громадян нічого у цьому плані не змінилося, свідчать результати соціологічного дослідження “Культурні практики населення України в умовах війни”.
Скільки українців повністю відмовилися від російськомовного контенту
Повністю перестали дивитися і читати російськомовний контент 62% українців. Вони віддають перевагу українськомовному. 31% значно зменшили споживання російськомовного контенту і значно збільшили споживання українськомовного. 7% почали більше читати іноземною мовою, але не російською.
Також, що цікаво, більшість українців у час війни змінили жанр контенту, який вони читають, переглядають або слухають. Ці 59% людей почали більше читати/дивитися новини, аналітику та політичні шоу. 14% – документальні фільми, 13% – віддають перевагу розважальним шоу.
Підтягнути українську чи опанувати іноземну? "Оптіма" відгукнеться на будь-який запит! Провідні вчителі країни, авторський підхід та використання інтерактивних платформ допоможуть прокачати обрану мову в найкоротші терміни.
За час дослідження опитали понад тисячу українців.
Чи можуть учні та вчителі на перервах розмовляти російською
- Чимало українців скаржиться, що на перервах у школі діти спілкуються між собою російською. Педагоги не роблять зауважень, бо часто самі спілкуються російською.
- Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь наголосив: перерва – частина освітнього процесу, який вимагає від педагогів та учнів спілкування державною мовою.
- У МОН також наголосили, що у робочий час педагоги повинні застосовувати лише державну мову.