Верховна Рада планує переглянути роботу територіальних центрів комплектування (ТЦК). Ініціативу підхопив народний депутат і член комітету з питань нацбезпеки Олександр Федієнко, який збір відгуків від громадян та військових. Мета — виявити проблемні практики в роботі ТЦК і напрацювати зміни, що підвищать довіру суспільства до системи мобілізаційного обліку.
Чому тема ТЦК стала в центрі уваги
Ініціатива виникла на тлі численних скарг: від випадків незаконного утримання людей у центрах без зв’язку до ситуацій, коли громадяни втрачали право на відстрочку через прострочені документи. Депутат закликає надсилати «правдиві статистики» та конкретні історії, щоб законодавчі зміни враховували реальні проблеми, а не лише формальні звіти.
Основні питання для обговорення: військові чи цивільні функції ТЦК
Одне з ключових питань статус ТЦК. Чи мають вони залишатися «військовими» структурами, чи частину функцій варто перевести на цивільні органи? Депутат також підіймає тему кадрового ресурсу. Скільки співробітників ТЦК повернулися з фронту й чи вистачає кваліфікованих працівників для коректної роботи з даними та людьми.
Нові норми щодо бронювання і юридичні ризики
Тема набула додаткової актуальності після ухвалення закону про тимчасове бронювання працівників критичних підприємств. Закон дозволяє бронювати навіть тих, у кого неоформлені військові документи або хто перебуває в розшуку за порушення обліку. При цьому бронювання не скасовує відповідальність: порушення військового обліку передбачено ст. 337 КК, а за ухилення від мобілізації передбачені більш суворі покарання, включно з позбавленням волі до п’яти років.
Що робити громадянам і які кроки очікувати від влади
Громадянам варто фіксувати факти порушень, збирати документи та звертатися зі скаргами. Саме на їхніх історіях Федієнко планує будувати пропозиції до законотворчості. Влада має напрацювати прозорі процедури: як оформлюється бронювання, які права зберігає людина під час бронювання і які механізми оскарження рішень існують.
Висновки
Реформа ТЦК може стати кроком до розв'язування системних проблем у процесі мобілізації: від покращення кадрової політики до прозорого механізму звернень і публічного контролю. Водночас важливо зберегти баланс між інформаційною безпекою та правами громадян. Інакше жодні технічні зміни не відновлять довіру, без якої система працюватиме неефективно.